6 листопада 2019 р. у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника з нагоди 75-ї річниці з початку депортації українців відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Виселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 рр.: досвід та уроки».
Організаторами заходу виступили кафедра історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківська ОДА, Івано-Франківська обласна рада, Світова федерація Українських лемківських об’єднань, Івано-Франківська обласна організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина», Івано-Франківське обласне суспільно-культурне товариство «Надсяння».
Участь у конференції взяли науковці та студенти закладів вищої освіти з різних регіонів України м. Київ, м. Львів, м. Чернівці, м. Тернопіль, м. Черкаси та ін.), краєзнавці, громадські діячі, працівники освіти та культури, представники органів державної влади і місцевого самоврядування.
Вступним словом відкрив роботу конференції ректор Університету, професор Ігор Цепенда. «Питання депортації – це питання не тільки пов’язане з історією України, адже низка депортаційних акцій, які відбувалися в 40–50-х роках минулого століття це була продумана політика тоталітарного Радянського Союзу. Під депортаційні акції потрапили і українці, і поляки, і білоруси, і німці. Наше головне завдання сьогодні не тільки дати історичну оцінку, але також і правову оцінку тим процесам, які фактично призвели до того, що мільйони українців, мільйони інших народів були виселені з своїх етнічних земель. Завжди історики говорять про те, щоб не повторювати помилки в майбутньому потрібно робити уроки з минулого. І ця конференція – це якраз чергове підтвердження цієї тези», – зазначив ректор.
Робота конференції проходила за основними напрямами: передумови виселення українців з етнічних земель у 1944–1946 рр. та їх історична і політико-правова оцінка; етапи переселення українців з Польщі: зміст і форми; зовнішні і внутрішні чинники вимушених міграцій виселених українців з етнічних земель та їх наслідки; виселення українців у спогадах очевидців та активних учасників подій; сумнозвісні події 1944–1951 рр. в сучасній історіографії та історичній національній пам’яті. Пленарне засідання конференції вів декан факультету історії, політології і міжнародних відносин доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк.
Історики наголошують, що за майже 7 років більш як півмільйона людей примусово вивезли із західних областей України. «Ми хочемо згадати про тих людей, про злочини того часу. Тому, що в ті часи це називалося добровільне переселення. Насправді ці процеси не відбувалися добровільно. Це були примусові акції переселення з елементами геноциду», – наголосив завідувач кафедри історії України і методики викладання історії доктор історичних наук, професор Ігор Райківський.
«Питання, яке сьогодні підняте на конференції хвилює українців, і не тільки депортованих, вже давно. Мені було 11 років коли нашу сім’ю депортували. Хоча тоді це називалося повернення на батьківщину. Але як можна говорити людині, яка народилася з діда-прадіда на українській землі, в один момент повертатися на батьківщину. Це не вкладалося та не вкладається в голові і досі», – розповів під час виступу на пленарному засідання конференції один із небагатьох очевидців тих подій, завідувач кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Почесний доктор Прикарпатського національного університету Юрій Макар.
У рамках програми конференції відбулася презентація видання доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Почесного доктора Прикарпатського національного університету Юрія Івановича Макара «Університети мого життя. Спогади».
Як зазначили організатори конференція покликана узагальнити історіографічні й археографічні здобутки та методологічні аспекти з вивчення переселенських і депортаційних процесів на західноукраїнських землях. Також важливо привернути суспільну увагу в Україні до цього антигуманного явища в світовій історії та спонукати до подальшого ґрунтовного дослідження питання соборності етнічних українських земель.
У рамках наукового форуму прийнята резолюція конференції, в якій закликано: ухвалити Верховною Радою України закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 рр. були примусово переселені з території Польської Народної Республіки»; започаткувати Державну програму відшкодування виселеним українцям і їхнім нащадкам втраченої українським населенням під час переселенської акції власності (виходячи із сучасної ринкової вартості землі та нерухомості в Польщі), моральних і матеріальних втрат; створити Державну програму відродження та збереження культурної спадщини найзахідніших етнографічних груп українського народу, зокрема лемків, поставлених на межу знищення внаслідок депортації; розпочати підготовку багатотомного видання «Лемківщина: спадщина віків»; розглянути питання про відновлення української релігійної, історичної і культурної спадщини на території сучасної Польської держави, яка перебуває в цілковитому занепаді та руїні; започаткувати Державну програму відновлення українських культових споруд, цвинтарів і пам’ятних місць у Польщі, супроводжуючи юридичною підтримкою; сприяти розширенню зв’язків із об’єднаннями українців у Польщі (Об’єднання лемків Польщі, Об’єднання українців у Польщі та ін..) та посилити їх підтримку на державному рівні; створити Центр вивчення процесів депортації (назва робоча), тобто наукову робочу групу, яка працюватиме за довгостроковим планом з метою формування науково-обґрунтованої історичної і правової оцінки та висновків, здійснення наукової експертизи, щодо тотального примусового виселення українців-автохтонів з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944–1951 рр. (пошук і публікація архівних матеріалів, документів, збір свідчень і спогадів очевидців, створення відеофільмів і відео сюжетів, дослідницькі роботи, кандидатські, докторські дисертації, магістерські роботи, статті і публікації, конференції тощо); розпочати роботу над створенням електронного архіву джерел з депортації; започаткувати багатотомне видання про села в Закерзонні та історії їх вихідців задля фіксації тисячолітньої етнічної приналежності цієї території в тяглості нашої історії; взяти участь в проектах Євросоюзу щодо створення Європейського центру дослідження процесів виселення етнічних українців з території Польщі з метою організації співпраці науковців різних країн; спрямувати ухвалену Резолюцію конференції Президенту України, Прем’єр-міністру України, Голові Верховної Ради України.
