8–11 листопада 2018 р. на Закарпатській Гуцульщині (Рахівський район Закарпатської обл.) відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення початку українського державотворення на західноукраїнських землях та 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради у селищі Ясіня Рахівського району 8 листопада 1918 р.
Ясіня – столиця українського державного утворення Гуцульської Республіки 1918–1919 рр. Про це тепер завжди нагадуватиме відкрита нова площа імені Героїв Гуцульської Республіки. Вона розташована поруч Ясінянського історико-краєзнавчого музею, на якому встановлена символічна дошка.
10 листопада за сприяння Рахівських райдержадміністрації і районної ради, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, ГО Всеукраїнське товариство «Гуцульщина», Фундації Українських гуцулів Румунії, Ясінянської селищної ради проведено Міжнародну наукову конференцію «Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду національної революції».
У роботі конференції взяло участь більше 90 учасників: представники органів державної влади, закордонні та вітчизняні науковці, краєзнавці, молоді вчені, вчителі шкільних навчальних закладів краю, громадські діячі. Серед її учасників були і викладачі та аспіранти кафедри історії України і методики викладання історії та кафедри етнології і археології Факультету історії, політології і міжнародних відносин, а співорганізатором конференції стала кафедри історії України і методики викладання історії.
Ґрунтовні доповіді на конференції виголосили:
доктор філологічних наук, професор, голова Асоціації україністів Словаччини, іноземний член НАН України Микола Мушинка ‒ єдиний учасник, який знав президента Гуцульської республіки С. Клочурака особисто (після його повернення із ГУЛАГу в Сибіру (1945–1957), відредагував та опублікував його спогади «До волі» (Нью-Йорк, 1978; 189 с.; перевидання ‒ Ужгород, 2009, 184 с.) та написав про нього дві монографії під назвою «Лицар волі. Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака» (Ужгород, 1995; 284 с.; друге доповнене видання там таки 2011; 448 с.);
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський про історичні передумови проголошення Гуцульської Народної Ради в містечку Ясіня у 1918 р.;
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Олег Єгрешій про зміст ідеї «служіння народу» як основи світоглядних цінностей закарпатськоукраїнської інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Степан Кобута в проблемній формі роз’яснив питання організації урядом ЗУНР військової експедиції на Закарпаття у січні 1919 р.;
фактично, виступ С. Кобути підхопив наступний доповідач, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Андрій Королько, який проаналізував передумови, перебіг і наслідки Сигітської військової операції січня 1919 р.;
кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології і археології Петро Костючок свою доповідь присвятив характеристиці етнополітичної ситуації в північно-угорських комітатах у кінці 1918 р. – першій половині 1919 р.
Цікавими також були доповіді: Дмитра Стефлюка – голови Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», заступника директора з наукової роботи Національного природного парку «Верховинський» (смт. Верховина Івано-Франківської обл.); Василя Лизанчука та Михайла Гнатюка – докторів філологічних наук, професорів Львівського національного університету імені Івана Франка; Миколи Гуйванюка – кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Василя Поповича – краєзнавця, голови Фундації українських гуцулів Румунії – і Марії Папариги – учителя історії школи села Вишівська Долина, Марамороського повіту, Румунія; Делії Суйоган – продекана (заступника декана) факультету філології Північного університетського центру Бая Маре Технічного університету м. Клуж-Напока, Румунія; Ярослави Ткачук – генерального директора Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (м. Коломия); Василя Мулеси – голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» (м. Перечин Закарпатської обл.); Наталії Ребрик – проректора Закарпатської академії мистецтв, кандидата філологічних наук (м. Ужгород); та ін.
На конференції Андрій Королько провів презентацію наукового видання «Західно-Українська Народна Республіка (1918 – 1923). Енциклопедія. Т. 1» (Івано-Франківськ, 2018; 688 с.), в якому низка гасел присвячена діяльності Гуцульської Народної ради та Гуцульської республіки.
Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем з вивчення процесів державотворення на Закарпатті, Закарпатській Гуцульщині періоду Української національної революції 1917–1923 рр., узагальнивши джерелознавчі та історіографічні здобутки, учасники конференції відзначили, що важливим етапом не лише в розвитку політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу стала діяльність українських народних рад на території краю. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 р. Гуцульська Народна рада в Ясіні, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР. Апогеєм національних змагань українців Закарпатської Гуцульщини стало проголошення на початку 1919 р. в цьому містечку Гуцульської республіки, керівники якої вважали її складовою ЗУНР.
Загалом високий науковий рівень 33 доповідей, виголошених у процесі роботи чотирьох пленарних засідань, учасники відзначили їх актуальність, ґрунтовність, наукове та суспільне значення, а також належну якість та глибину досліджень. Учасники конференції, звернули увагу на необхідності продовженні вивчення: початків етнонаціональної самоідентифікації українців Закарпаття; зовнішніх і внутрішніх чинників самовизначення Закарпаття в 1918–1919 рр.; становлення і функціонування органів української влади на Закарпатській Гуцульщині періоду Української національної революції; питань співпраці Гуцульської республіки та ЗУНР; визначних постатей Гуцульської народної ради і Гуцульської республіки; збереження карбів Гуцульської республіки в історичній національній пам’яті. Вирішено сприяти науковій комунікації, організації та проведенню проектів з метою популяризації вікопомної події серед закарпатських українців.
Однак, поряд із важливим досягненням у сфері дослідження цих подій Української національної революції на Закарпатті сторічної давнини, існують певні проблеми що потребують подальшого вирішення, тому учасники конференції запропонували прийняти таку підсумкову ухвалу міжнародного наукового форуму: громадськості, представникам влади, краєзнавцям зреалізувати вирішення питання щодо перенесення тлінних останків загиблих воїнів Гуцульської народної оборони та Української Галицької армії, які загинули у січні 1919 р. в ході Сигітської військової операції і покояться на території Румунії в м. Сигет та його околиці, до смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області – столиці тогочасної Гуцульської республіки; громадськості та представникам влади на Закарпатті 2019 рік оголосити роком президента Гуцульської республіки Степана Клочурака. Перепоховати його тлінні останки на його рідній Малій Батьківщині в с. Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської обл.; науковій громадськості, краєзнавцям, представникам влади підготувати до Міністерства освіти і науки України звернення щодо внесення у навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів: з історії України – уроку-пам’яті (у січні) про вшанування Гуцульської республіки; з української літератури – вивчення, як обов’язкового твору у навчальній програмі, роману Уласа Самчука «Гори говорять». У навчальних закладах краю організувати музейні світлиці з нагоди вшанування пам’яті сторіччя української державності на Закарпатській Гуцульщині; науковій громадськості, краєзнавцям, меценатам, громадськості популяризувати дослідження з вивчення Гуцульської республіки, загалом усі джерелознавчі та історіографічні здобутки з вивчення Української національної революції на Закарпатті. Спонукати до видання/перевидання художніх творів про Гуцульську республіку; звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування щодо надання належних коштів для розвитку українських громад Румунії, Словаччини, Чехії, Угорщини та інших держав Карпатського регіону для популяризації української духовної культури в діаспорі. Висвітлювати вивчення подій Української національної революції на Закарпатті сторічної минувшини в газетній і журнальній періодиці української діаспори Румунії, Словаччині, Чехії, Угорщині та інших держав Карпатського регіону; продовжити відзначення сторіччя Гуцульської республіки у 2019 р. через проведення «Січневої коляди» та «Вербового колеса» в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області як цікавих атракційних локацій популяризації та вшанування повсякденного життя, матеріальної і духовної культури українців-гуцулів на території краю, подій Української національної революції на Закарпатській Гуцульщині, загалом на Закарпатті; опублікувати доповіді учасників наукової конференції «Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду української національної революції» у збірнику матеріалів наукового форуму.
