Англомовна наукова конференція для молодих дослідників та експертів на базі факультету історії, політології і міжнародних відносин

    1 липня зусиллями інтернаціонального оргкомітету на чолі із доцентом кафедри міжнародних Ігорем Гураком відносин була проведена чергова міжнародна конференція для молодих науковців «Aggressive Foreign Policy of the Russian Federation: Regional and Global Dimensions of Threats and Challenges». Організаторами заходу з боку Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника виступили працівники кафедри міжнародних відносин, кафедри іноземних мов та перекладу й учасники гуртка «Дипломат». Співорганізатори конференції: київський офіс Інститут міжнародної освіти / Програма Фулбрайта в Україні та Вроцлавський університет. У заході взяли участь молоді та досвідчені (ключові спікери) дослідники та експерти, які репрезентували 11 наукових інституцій Європи, Азії та Америки.

    В ході роботи першої секції директор київського офіс Інституту міжнародної освіти / Програми Фулбрайта в Україні Джессіка Зихович презентувала видану під її редакцією академічну антологію «Freedom Taking Place: War, Women and Culture at the Intersection of Ukraine, Poland, and Belarus». Колективна праця, яка об’єднала наукові зусилля 15 українських, польських та білоруських експертів, зосереджена на дослідженні законодавчих змін та ситуації із правами жінок в Україні впродовж останніх 20 років, боротьбі за права жінок в Білорусії та Польщі, що найяскравіше проявилася в рамках жіночих маршів, спрямованих проти режиму Александра Лукашенка та польських протестах проти абортів. Директор Джессіка Зихович наголосила, що дослідження окреслених в праці процесів є дуже важливими для розслідування злочинів та формування демократії в окреслених країнах, а самі вони матимуть виняткове значення для розвитку регіону.

    Професор Мічіганського державного університету та колишній працівник посольства США в Україні Метью Полі в ході своєї презентації окреслив процес підкорення України з боку більшовиків впродовж першої половини ХХ ст.; описав особливості американсько-українських відносин від кінця холодної війни до наших днів. Дослідник наголосив на тому, що американці давно повинні були усвідомлювати українську самобутність, але їхня оцінка була неповною навіть тоді, коли Україна здобула незалежність у 1991 р. На думку Метью Полі, незважаючи на широку позапартійну підтримку української демократії після розпаду СРСР, тільки боротьба українського народу проти повномасштабного вторгнення Росії в 2022 р. змусила політиків США беззастережно визнати імперіалістичні наміри Росії.

    Черговий ключовий спікер конференції – професор Університету Маскінгум Річард Арнольд, зосередився на питанні «парамілітаризації» Росії. В ході презентації він звернув увагу на те, що невдалий переворот Євгенія Пригожина проти центральної російської влади оголив тріщини в «моноліті влади» Владіміра Путіна, але також відобразив процеси, які тривали протягом тривалого часу. Професор Річард Арнольд стверджував, що «Вагнер» був тільки одним, хоча, можливо, найяскравішим прикладом «парамілітаризації» Росії − використання приватних військових компаній і «добровольців» для ведення незаконної війни. В рамках презентації здійснено спробу каталогізувати деякі з цих груп, а також визначити наслідки «парамілітаризації» Росії для світу в майбутньому – як під час, так і після війни.

    В ході другої секції аспірант Вроцлавського університету Суллідін Багіров зробив акцент на окресленні пропагандистської стратегії Російської Федерації. Суллідін Багіров звернув увагу на паралелі в контексті висвітлення російськими пропагандистами подій Другої Карабаської війни та війни в Україні, в першу чергу, – на поширення сфабрикованого контенту, який мав на меті введення в оману громадськості всіх країн-учасників конфліктів.

    Студентка спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Мар’яна Ходонович в ході свого виступу сконцентрувалася на окреслені місця провідних міжнародних організацій у плані підтримання належного рівня безпеки та збереження існуючого світопорядку. При цьому посилаючись на приклади, пов’язані з Україною, доповідачка констатувала їхню низьку ефективність та обґрунтовувала необхідність якнайшвидшого реформування провідних міжнародних інституцій, в першу чергу ООН.

    Ще один студент факультету історії, політології і міжнародних відносин Володимир Куртяник в рамках своєї презентації зосередився на висвітленні ролі так званих «ботоферм» та «ферм тролів» у поширенні російської дезінформації. Він, зокрема, наголосив на суттєвому значенні інформаційної «імперії» Євґєнія Пріґожина у контексті створення та розповсюдженні пропагандистських матеріалів з метою дезінформації та просування цілей російської зовнішньої політики.

    Впродовж роботи третьої секції старший викладач кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса Кирило Мєлєкєсев розкрив своє бачення, яким чином росіяни використовують історію в ході інформаційних операцій. Він зокрема наголосив, що Кремль намагається позиціонувати українців як «вигадану націю», поширює скепсис стосовно територіальної цілісності України, популяризує наратив спільності українців із нацизмом, присвоює Росії героїчні сторінки української історії.

    Магістрант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Університету Нагасакі Аліна Смислова в ході презентації сконцентрувалася на російській інформаційні спецоперації, в центрі якої – підрив Каховської гідроелектростанції. Дослідниця розкрила низку фактів, які однозначно вказують на виняткову російську відповідальність за відповідний акт екологічного геноциду та показала яким чином російська сторона намагалася перекласти провину за свій вчинок на Україну.

    Експерт «Team Europe Poland» та аспірант Університету в Ополє Ірина Ткешелашвілі наголосила, що після широкомасштабного вторгнення в Україну Росія активізувала дезінформаційну та маніпуляційну діяльність на грузинському напрямку. При цьому російська сторона ставить під сумнів традиційні цінності Грузії, застосовує економічний і релігійний тиск, націлюючись на громадських діячів та діячів культури, атакуючи їх у публічному просторі, вносячи хаос у суспільний простір та посилюючи небезпеку.

    Аспірант Кошалінської політехніки Томаш Войчєховскі в рамках своєї презентації «Unwanted neighborhood. The History, Politics and Heritage of Ukraine in opposite to Rusia’s imperial ambitions» протиставив різні генези розвитку українського та російського народів. Дослідник зробив наголос на тому, що Україна, яка формувалася під впливом латинської цивілізації, є цілком відмінною від РФ, яка тяжіє до туранської цивілізації та тісно прив’язана до імперської традиції.

    За результатами презентацій велася жвава дискусія, найбільш активними учасниками якої були Олег Андрусяк, Орест Бойчук, Іван Козак, Володимир Куртяник, Аліна Симслова та Вероніка Фаштрига. Модераторами конференції виступили доценти кафедри іноземних мов і перекладу Ярина Битківська та Світлана Кобута, а також аспірант кафедри міжнародних відносин Наталія Пітей.