18 лютого 2021 р. кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Степан Кобута спільно з доктором історичних наук, професором кафедри документознавства та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олегом Малярчуком взяв участь у телепередачі «Про головне в деталях» івано-франківського обласного телебачення «Галичина». Тема розмови – «30 років Галицькій Асамблеї».
Під час передачі були розкриті такі питання: що собою являла Галицька Асамблея, хто був ініціатором її створення 16 лютого 1991 р.; історичне підґрунтя та передумови скликання Галицької Асамблеї; мета діяльності цієї організації, співпраця в організації її створення депутатів Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської обласних рад; чому до створення Галицької Асамблеї не були задіяні депутати сусідніх областей, зокрема Чернівецької, Хмельницької і Закарпатської обласних рад; які ідеї, запропоновані Галицькою Асамблеєю, були реалізовані; модель регіонального співробітництва організації: зміст та особливості; рішення Галицької Асамблеї на засіданні 5 вересня 1991 р.; яку важливу роль відіграла в новітній історії України Галицька Асамблея; чи економічні питання переважали над політичними під час створення і діяльності Галицької Асамблеї; новітній формат відновлення Галицької Асамблеї.
Зокрема, Степан Кобута зауважив: «Порядок денний створення Галицької Асамблеї визначався передусім потребою соціально-економічного характеру. Це початок 1991 року, сумновідома «павловська» реформа, яка прискорила процеси інфляції, – продукти зникали, товари зникали. Була запроваджена карткова розподільча система новопризначеним керівником українського уряду Вітольдом Фокіним. Це все призвело до величезних перекосів, насамперед, соціально-економічного характеру. Другий момент – це все-таки суспільно-політичні процеси, пов’язані з тим, що почався так званий «парад суверенітетів». Ми пам’ятаємо, як 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР проголосила декларацію про державний суверенітет, а в дужках – незалежність України. Це була тільки заява про наміри, але конкретизація цих кроків, звичайно, залежала від внутрішньополітичної ситуації в самій республіці. Третій аспект – це намагання союзного керівництва в особі президента М. Горбачова і особливо його консервативної частини зберегти Радянський Союз під гаслом оновленої федерації, підписання нового союзного договору. Ось ці чинники спричинили власне ініціативу з боку новообраних рад, які намагалися відійти від звичного для того часу командно-адміністративного стилю. Була потреба змінити систему управління і систему взаємодії, хоча б на горизонтальному, обласному рівні. Оскільки три області (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська) мали новий якісний депутатський склад порівняно з іншими обласними радами тогочасної УРСР, і, відповідно, дивилися вперед, тобто що може бути за командно-адміністративною системою, якою може бути розвиток держави з орієнтацією на європейський досвід, а не на колишній радянський. Ось власне це був певний поштовх, щоб зібратися, обговорити і окреслити можливі шляхи регіонального, в першу чергу соціально-економічного, розвитку».
Детальніше тема розмови – «30 років Галицькій Асамблеї» телепередачі «Про головне в деталях» обласного телебачення «Галичина» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=hYUBrc0DYLE&list=PL1jq8Cyx-Z05d7sZ-ry4uySeQjqT5t_DE&index=2
