26 листопада 2020 р. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Франка відбулася презентація монографії співробітника Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Петра Сіреджука «Галицька Гуцульщина доби Західно-Української Народної Республіки».
Пропонована праця досліджує питання державного і військового будівництва на теренах Галицької Гуцульщини доби ЗУНР та участь гуцулів у польсько-українській війні 1918–1919 рр. Велика увага звернена на участь краян у визвольних змаганнях за соборність України в 1918–1920 рр., а також боротьбі гуцулів за соціальне і національне визволення, котра свого апогею сягнула у виразі Гуцульського повстання 1920 р. та розгортанні на Верховинщині і Надвірнянщині партизанського руху. Одночасно висвітлено процес інкорпорації краю до складу польської держави.
Книга складається зі вступу, десяти розділів («Історіографія та джерела»; «У складі держави галичан»; «Стан освіти і розвій культури»; «Гуцули у визвольних змаганнях українців»; «Підрозділи гуцулів в УГА та війську УНР»; «Румунська окупація і польська інтервенція»; «Гуцульське повстання і партизанський рух»; «Входження краю в правове поле ІІ Речі Посполитої»; «Доба ЗУНР у спогадах гуцулів»; «Звитяжність гуцулів. (Із мемуарів)»), висновків, додатків, відомостей про респондентів, списку скорочень, використаних джерел і літератури та іменного і географічного покажчика. Монографія, яка налічує майже 550 сторінок, адресована для старшокласників і студентів вузів, краєзнавців, науковців і всіх хто цікавиться історією Галицької Гуцульщини новітньої доби.
За словами автора книги, у доробку якого є понад 200 наукових праць, це дослідження проводилося протягом трьох років.
«Це є вітчизняні архіви. Використано як загально-українські матеріали, так і франківські, так і зарубіжні. У книзі розповідається, що являла собою Гуцульщина у добу ЗУНР. Можна сказати, що я проклав першу борозну у такій темі», – каже Петро Сіреджук.
Нагадаємо, впродовж свого життя Петро Сіреджук досліджує антропоніміку, археологію, геральдику, демографію, етнографію, історію, картографію, сфрагістику, топоніміку та фольклористику Галичини.
