Творчість українського письменника-сатирика, члена «Покутської трійці» Леся Мартовича є затребуваною та актуальною. Про це йшлося під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Пильний спостерігач життя галицького народу», присвяченої 150-літтю з дня народження Леся Мартовича (1871–1916), яка відбулася 11 лютого 2021 р.
Конференція зібрала близько 70 літературознавців та істориків, дослідників творчості письменника із усієї України – з Києва, Дрогобича, Вінниці, Львова, Чернівців, Луцька. Організували дискусію Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника спільно з Управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківським краєзнавчим музеєм, філією якого є Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича на батьківщині письменника.
«Така широка географія учасників свідчить про те, що творчість Леся Мартовича є затребуваною, актуальною, на часі. Головна мета конференції – донести до студентів, громадськості, що наша література і культура грунтуються на здобутках класиків нашої української літератури, культури, письменства. Лесь Мартович у своїй творчості порушує злободенні проблеми сьогодення, життя звичайних людей, нестерпні умови, в яких жило галицьке селянство зламу століть, те, що актуально і зараз», – говорить Ганна Марчук, відповідальна секретар всеукраїнської конференції.
Ми повинні завжди розуміти українську літературу так, як любимо Україну: малу батьківщину і велику Батьківщину. І якщо оцінити творчість Леся Мартовича, він один із Покутської трійці, до якої, крім нього, з легкої руки Івана Франка входили Василь Стефаник, Лесь Мартович і Марко Черемшина.
«Це постаті, які зосередили весь свій талант на проблемах тих, з ким вони виросли, мешкали і для кого вони хотіли зробити їхнє життя кращим. Мартович поряд із згаданими представниками Покутської трійці, був майстром психологічного портрету, але на відміну від них він робив це в жартівливій сатиричні формі, таким чином намагаючись викорінювати негативні сторони життя покутського середовища. А коли ми сміємося над собою, ми є сильні, бо розуміємо свої недоліки. Лесь Мартович якраз у своїй творчості звертав на це увагу. Тому його творчість є неоціненною, бо на його творах виховувалися нові покоління українців», – говорить ректор Університету Ігор Цепенда.
В Університеті вже багато років працює Центр дослідження Покутської трійці, а завдяки підтримці обласної влади вдалося видати дуже цікаві збірники творів Леся Мартовича. Ці твори – як і нещодавно видане повне зібрання творів Василя Стефаника, – повинні завжди перебувати в полі зору не тільки дослідників української літератури, але й пересічних українських громадян, – додає Ігор Цепенда.
Потік свідомості і односторонній монолог, більше відомі широкому загалові як винаходи західних авторів, зокрема, Джеймса Джойса, практикували і наші письменники, зокрема, Лесь Мартович, говорить декан факультету філології Університету Роман Голод. Але ми, на жаль, рідко про це говоримо.
«Лесь Мартович видатний тим, що в ньому переплітаються всі тенденції культурного, літературно-мистецького життя України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.\. Він є важливим елементом зв’язку між різними поколіннями письменників. Наприклад, між поколінням, умовно кажучи, Івана Франка, і поколінням Василя Стефаника. Ми можемо прослідкувати в ньому ту тенденцію, яка робить унікальним український літературний процес початку ХХ ст., у якому переплелися народництво зі способом модерного подання літературного матеріалу. У цьому, напевно, найбільша заслуга Леся Мартовича», – говорить професор Голод.
У роботі конференції взяли участь заступник голови Івано-Франківської обласної ради Василь Гладій, начальник Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак, завідувач кафедри політичних інститутів та процесів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Василь Марчук, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило, голова Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка Євген Баран.
Учасники конференції мали змогу здійснити віртуальну екскурсію Літературно-меморіальним музеєм Леся Мартовича на батьківщині письменника, підготовлену екскурсоводом, внучатою племінницею по сестрі Людмилі Мирославою Сав’юк.
Обдерті стіни, поламані крісла і кілька нещасних гіпсових бюстів по кутках. Таким учасники конференції, на жаль, побачили музей в селі Монастирок на Львівщині. На 140-річчя з дня народження Леся Мартовича Роман Горак, колишній директор музею Івана Франка у м. Львові, висловив пропозицію перепоховати Леся Мартовича на його батьківщині. Однак місцева громада висловилася проти… Тоді ж, зверталися до місцевої та обласної влади щодо впорядкування музею. Проте, без результату…
Наукова конференція проводилася у формі пленарного та чотирьох секційних засідань. Зокрема, на останній четвертій секції – «Суспільно-політична діяльність Леся Мартовича» – були представлені 17 доповідей, більшу частину з яких виголосили викладачі і аспіранти Факультету історії, політології і міжнародних відносин. Зокрема, на засіданні виступили: Василь Марчук («Громадсько-політична діяльність Леся Мартовича»), Михайло Паньків («Історія побудови літературно-меморіального музею Леся Мартовича в селі Торговиця»), Степан Кобута («Правнича діяльність Леся Мартовича»), Андрій Королько («Лесь Мартович у суспільно-політичному житті Снятинщини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.»), Ігор Райківський («Взаємини українських радикалів і соціал-демократів у Галичині»), Ганна Паска («Взаємини Лева Бачинського з учасниками «Покутської трійці»»), Олег Єгрешій («Контроверсійна риторика часописів «Руслан» і «Громадський голос» у 1910-х рр.: причини та сутність»), Ігор Федоришин («Лесь Мартович на сторінках українського часопису «Діло» кінця ХІХ – початку ХХ ст.»), Василь Дудкевич («Задубрівський меридіан Леся Мартовича»).
Протягом усього дня проведення цікавого наукового форуму тривали гострі, але плідні дискусії. Закриваючи зібрання, її господарі відзначили високий науковий рівень доповідей учасників, полемічність їхніх виступів, що сприяє розвитку досліджень з вивчення творчості і громадсько-політичної діяльності Леся Мартовича та учасників «Покутської трійці», налагодженню наукової комунікації та обміну власними науковими здобутками.
12 лютого учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції відвідали батьківщину Леся Мартовича у селі Торговиця Городенківського району, де буде продовжено урочисті заходи до ювілею.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції будуть надруковані після роботи конференції. На основі виголошених доповідей рекомендується розробити та впровадити в навчальний процес факультету філології спецкурс: «Творчість Леся Мартовича в контексті розвитку української та світової літератури»; надавати науково-методичну допомогу у роботі Літературно-меморіального музею Леся Мартовича у селі Торговиця.
