5 жовтня 2017 р. за організації і підтримки факультету історії політології і міжнародних відносин, Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Гошівського монастиря Преображення Господнього отців Василіян, Івано-Франківської ОДА та обласної ради відбулася міжнародна наукова конференція «Гошівська обитель у духовному і культурно-історичному житті України: феномен українського греко-католицького чернецтва. До 400-річчя Чину святого Василія Великого». Основна її мета – узагальнити джерелознавчі та історіографічні здобутки з вивчення сакральної спадщини Гошівського монастиря, а також його роль і місце в духовній і етнокультурній спадщині України.
У конференції брали участь науковці, викладачі, студенти, священнослужителі, представники органів державної влади та засобів масової інформації.
Учасників конференції привітав Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Кир Володимир Війтишин. Передусім Владика подякував керівництву університету, факультету історії політології і міжнародних відносин за їх підтримку та неоціненну працю у вивченні історії святинь Галичини та проведенні унікальних досліджень. «Нам потрібно знати нашу історію, потрібно її знати і тим, хто буде після нас», – зазначив Митрополит. Володимир Війтишин відзначив, що монастирі були осередками духовного і культурного життя України, адже тут у період пізнього середньовіччя і нового часу завжди були школи, інші виховні заклади: «Усіх манить йти у це святе місце, де всі моляться, і всі прагнуть добра своїм сім’ям і родинам». Митрополит побажав усім Божого благословення і натхненної праці на благо рідного краю та України, та прохав більше досліджувати релігійні святині краю.
Своєю чергою присутніх привітали Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя отців Василіян в Україні о. Йоан Школик, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Ігор Пасічняк, начальник управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації Володимир Федорак, депутат Івано-Франківської обласної ради Тарас Виноградник.
«Щиро вдячний організаторам заходу за те, що зібрали тут усіх. Ця конференція допоможе більше дізнатися про нашу святиню. Потрібно завжди озиратися в минуле, щоб далі бачити майбутнє», – наголосив у своєму виступі Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя отців Василіян в Україні о. Йоан Школик, вказуючи що даний науковий форум відбувається в рамках низки цьогорічних ювілейних святкових заходів Чину святого Василія Великого.
«Конференція такого рівня проводиться вперше. Відрадно, що є багато дослідників, науковців, які цікавляться історією Гошівського монастиря – цієї історичної обителі. Наша історія нам потрібна», – зазначив заступник голови Івано-Франківської ОДА Ігор Пасічняк, вітаючи учасників конференції. Ігор Михайлович також відмітив, що на території Гошівського монастиря проводяться художні районні пленери, два районні фестивалі духовної музики. Виручені кошти з проведення таких вкрай значущих заходів пішли на реабілітацію воїнів АТО у м. Коломиї.
Начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Федорак наголосив, що в Гошівській обителі знаходиться найбільше дзвонів (їх 52), які творять карильйон – ударний музичний інструмент, що являю собою набір різних за розмірами точно налагоджених дзвонів з механічним і електронним керуванням. Тим привабливішим видається дослідженням різноманітних аспектів життя монастиря. До того ж тут знаходиться одна з десяти чудотворних ікон на Прикарпатті – ікона Гошівської Божої Матері.
Депутат Івано-Франківської обласної ради Тарас Виноградник передав отцям Василіянам через настоятеля Гошівського монастиря отця Вінкентія старовинний церковний писемник «Ірмологіон». «Я хочу подарувати це видання Гошівському монастирю, щоб вони могли його вивчати, вільно користуватись і «Ірмологіон» зберігався у святому місці», – з цими словами Тарас Виноградник вручив писемник. Настоятель отець Вінкентій висловив слова вдячності депутату обласної ради і наголосив, що це цінний подарунок для монастиря, адже зараз вони працюють над відкриттям музею. Зазначимо, що писемник «Ірмологіон» виданий у 1904 р. та має значну історичну значущість для України. Його благословили три греко-католицькі владики: Андрей Шептицький, Констянтин Чехович, Григорій Хомишин. Після завершення урочистого відкриття заходу розпочалася робота пленарного засідання. У своїх тематичних виступах учасники конференції зазначили, що Гошівська обитель крізь призму історії була і залишається важливим духовно-культурним осередком України, а внесок Василіянського Чину в його розвиток є значним, зокрема в культурній і суспільній сферах. У 2017 р. виповнюється 400 років з часу реформування відомого в Україні та світі Василіянського Чину св. Йосафата УГКЦ. Мета Чину Святого Василія Великого УГКЦ – плекання спільнотного життя задля власного освячення через виконання обітів і заповідей любові та заради спасіння ближніх шляхом благовістування через проведення місій і реколекцій, душпастирство і працю з молоддю. Близько 450 років цю важливу місію в Україні здійснює греко-католицький василіянський монастир Преображення Господнього, що в с. Гошів Долинського району Івано-Франківської області.
Під час пленарного засідання з тематичними доповідями, зокрема, виступили: Петро Шкраб’юк, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича з доповіддю: «Чин святого Василія Великого: 400 років служіння Богові й Україні»; о. Полікарп Марцелюк, ліценціат церковної історії Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені митрополита Йосифа Велямина Рутського, голова Постуляційного центру беатифікації і канонізації святих УГКЦ з доповіддю: «Репресії тоталітарних режимів та опір отців Василіян Провінції Найсвятішого Спасителя першої половини ХХ ст.»; Микола Кугутяк, доктор історичних наук, професор, декан Факультету історії,політології і міжнародних відносин, керівник Карпатської археологічної експедиції Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з доповіддю: «Гошівська Ясногірська обитель: стан і перспективи історичних досліджень»; Богдан Томенчук, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри етнології і археології Факультету історії, політології і міжнародних відносин з доповіддю: «Сучасні археологічні дослідження і музеєфікація пам’яток Гошівського монастиря»; Святослав Кияк, доктор філософських наук, професор кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Філософського факультету з доповіддю: «Становлення Чину святого Василія Великого та його вклад у розвиток ідентичності українського греко-католицизму»; Петро Сіреджук, доктор історичних наук, професор кафедри етнології і археології Факультету історії, політології і міжнародних відносин з доповіддю: «Матеріали відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України до історії Гошівського монастиря»; о. Вінкентій, ЧСВВ, ігумен Гошівського монастиря з доповіддю: «Відродження Гошівського монастиря у незалежній Українській Державі»; Роман Берест, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Львівського інституту економіки і туризму з доповіддю: «Методика виконання наукових досліджень печерних пам’яток середньовічного чернецтва». Микола Кугутяк у свої доповіді «Гошівська Ясногірська обитель: стан і перспективи історичних досліджень» наголосив, що на Прикарпатті зосереджені два монастирських комплекси пам’яток – по р. Дністру і горах Карпатах. Всього налічувалося 140 монастирів, які існували протягом ХІ – ХІХ ст. Причому більшість з них – близько ста – містилися поблизу р. Дністер. Натомість, другий пояс, по Карпатах, зосереджував у собі близько 50 монастирів, більшість яких стародавні, мають дохристиянське походження. Попри зміну історії, політичних режимів, суспільних катаклізмів, монастирську (духовну) традицію ніхто не знищував: «За словами Фрідріха Шеллінга, монастирі – це містична реальність». Проте, перед дослідниками, які досліджують цю духовну святиню, стоїть низка невирішених питань: немає понятійного апарату до вивчення таких тем монастирського життя; немає відповідних дефініцій щодо розгляду містичного характеру церкви; відсутні мистецтвознавчі дослідження з вивчення Гошівського монастиря (іконостас цього монастиря взагалі не досліджений); недостатньо прояснена історія заснування Гошівського монастиря. Конференція продовжилася 6 жовтня у Гошівському монастирі Преображення Господнього отців Василіян (с. Гошів Долинського району) , де відбулася екскурсія по Гошівській обителі, а також секційні засідання та підведення підсумків роботи конференції.