Нещодавно у світ вийшов третій том фундаментального видання «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія : До 100-річчя Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П – С» (Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. 576 с.). Енциклопедія покликана задовольнити потреби української громадськості у максимально достовірному довідковому виданні з історії українських визвольних змагань 1918–1923 рр. у Наддністрянській Україні, підсумувати і узагальнити досягнуті здобутки національної історіографії, зробити їх доступними у науковому та навчальному процесах. Видання висвітлює політичні, соціальні, економічні, релігійні, військові, воєнні та інші питання становлення та розвитку ЗУНР.
Основну масу джерел, які слугували основою для видання третього тому Енциклопедії, формують численні за кількістю і різноманітні за видами та змістом документи і матеріали, що збереглися в різних установах системи Національного архівного фонду України. Це, насамперед, документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, державних архівів Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей – регіону, де безпосередньо існувала Західно-Українська Народна Республіка або діяли її інституції. В Енциклопедії окремі документи й матеріали використано з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, державних архівів інших областей нашої країни. Автори Енциклопедії опрацювали чимало джерел з історії ЗУНР, які зберігаються в архівних установах зарубіжних держав: Австрії, Ватикану, Польщі, Німеччини, Російської Федерації, Чехії, США, Великої Британії, Франції. Найбільше їх зосереджено в Російському центрі збереження та вивчення документів новітньої історії, Російському державному військовому архіві (м. Москва, Російська Федерація), Центральному військовому архіві й Архіві актів нових у м. Варшава, Державному архіві у м. Перемишль (Польща), Загальному державному Адміністративному та Військовому архівах у м. Відень (Австрія), в архівах Інституту св. Климента Папи Українського католицького університету та Чину Святого Василія Великого в м. Рим (Італія), в архівах інших країн і приватних осіб. В Енциклопедії використано спогади і щоденники безпосередніх учасників, свідків та очевидців тих буремних подій, матеріали тогочасної вітчизняної і зарубіжної преси й колекцій періодичних видань, що нині стали раритетами; а також численні документальні публікації.
Пропоноване видання, підготовлене до 100-річчя утворення ЗУНР, адресоване українській молоді, студентству, науковцям, учителям, широкому загалові, усім, для кого українська історія є джерелом не тільки знань, а й патріотичного натхнення та наснаги до суспільної праці. За масштабами охоплення проблеми Енциклопедія не має аналогів в українській історіографії. Її зміст підпорядкований єдиній меті: на основі наукового підходу, використовуючи нові джерела і фотодокументи, надбання сучасної української і зарубіжної історіографії, відтворити в енциклопедичному форматі складну й величну сторінку з літопису українського державотворення; за допомогою описових та ілюстративних засобів показати різноманітні сторони державного, суспільного та повсякденного життя наших дідів і прадідів. Суть і дух Енциклопедії спрямовані на всебічне поліфонічне висвітлення різних аспектів історичного буття українського народу колишньої Австро-Угорської імперії, який спромігся не тільки голосно заявити, а й практично реалізувати власну державницьку ідею. Водночас Енциклопедія є щирою даниною пам’яті сучасного покоління громадян України десяткам тисяч борців, які віддали своє життя за свободу рідного краю і народу, за його право жити у власній вільній незалежній суверенній і соборній Українській державі.
