Презентація другого тому енциклопедії з історії ЗУНР

Нещодавно, 12 грудня 2019 р., в Університеті було презентовано другий том фундаментальної праці «Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія», виданий за підтримки органів місцевого самоврядування Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей. У презентації унікального наукового проекту взяли участь голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Денис Шмигаль, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, львівські партнери – директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк, директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України професор Ігор Соляр, керівник Центру дослідження українсько-польських відносин цієї академічної установи професор Микола Литвин. Модератором презентаційного заходу виступив декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин професор Микола Кугутяк.

У вступному слові ректор Університету Ігор Цепенда відзначив, що унікальність цього наукового проекту – повернення до комплексного вивчення історії ЗУНР, до якого залучені найкращі наукові сили міст Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Тернополя. Він підкреслив, що реалізація цього видання є надзвичайно трудомісткий процес і також подякував авторам, редакторам та всім причетним до нього. «Без боротьби галицьких українців у 1918–1923 рр. не було б проголошення незалежності в 1991 р. Не було б також польсько-українського примирення. Не було б нової польської еліти, не було б Єжи Гедройца і його вчення до польської нації», – заявив ректор.

Голова ОДА Івано-Франківської області Денис Шмигаль подякував університету за запрошення і наголосив, що вихід енциклопедії є важливим доказом прагнень західних українців до соборності, «альтернативи якої немає». Своєю чергою голова обласної ради Олександр Сич підкреслив, що фінансування такого видання в умовах війни та важкої економічної ситуації було не простою справою, але Івано-Франківська обласна рада врахувала тривалий досвід співпраці з науковцями Прикарпатського національного університету, а також те величезне значення, яке має такий проект. «Адже тривалий час історію України, країн Центрально-Східної Європи у світі знали лише з російських підручників. Дана енциклопедія є «ваговитою фундаментальною цеглинкою у побудові великої будівлі української історії та базується на національному погляді», – переконаний Олександр Сич.

У наступному розгорнутому виступі Микола Кугутяк подякував всім авторам видання. Підкреслив, що до роботи над другим томом було залучено 146 науковців, які підготували 1029 статей. За його словами, видання розкриває цілу низку проблем і відповідає на десятки питань. Водночас робота над проектом дала можливість для вивчення, концептуалізації і постановки зовсім нових питань. Наприклад, про українських дітей-героїв, що загинули за Україну. Їх були сотні і тривалий час про них не можна було говорити. «Серед них були гімназисти, пластуни, соколята, члени інших українських молодіжних організацій. Вони вели розвідку, брали участь у боях. І це лише одна із проблем, що виринули у ході роботи над виданням», – підкреслив професор Микола Кугутяк. Також декан Факультету здійснив порівняльну характеристику двох моделей тогочасних революцій на українських етнічних землях – української національно-демократичної та більшовицької. Зупинився Микола Кугутяк і на концептуальних засадах вивчення проблеми хронологічних меж української національної (національно-демократичної) революції, зауваживши, що зі встановленням ЗУНР перехід влади на місцях під час Листопадового чину відбувався мирно, не чинився опір.

Після цього слово було надано львівським гостям. Директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк відзначив, що у ході підготовки формування цього солідного наукового проекту творилася інтелектуальна платформа знавців складних проблем української історії періоду національно-демократичної революції. На енциклопедію ЗУНР слід дивитися як на справжній «архітектурний» твір. У свою чергу, директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Ігор Соляр зацитував слова зі щоденника відомого українського письменника Олеся Гончара: «Енциклопедії самі собою не з’являються – вони мають своїх мудрих творців». Науковець зауважив, що такого масштабу енциклопедичний проект не те, що жоден з інших університетів України не зробив, але й є справжньою рідкістю, щоб за подібні такого змісту проекти бралися провідні університету світу. Водночас, енциклопедія ЗУНР – це результат більш ніж 25-річної копіткої праці українських науковців, через проведення ними кожних п’ять років спільних наукових конференцій приурочених 75-, 80-, 90-, 95- і 100-річчю ЗУНР, видання концептуально-засадничих творів дослідника-корифея з історії ЗУНР Олександра Карпенка, колективних синтетичних праць науковців з різних міст України. Керівник Центру дослідження українсько-польських відносин професор Микола Литвин запропонував ввести до третього тому гасло «Сторіччя ЗУНР». Також він додав, що, ймовірно, буде доречним підготовка четвертого додаткового тому енциклопедії ЗУНР.

У своєму виступі декан факультету туризму, професор Володимир Великочий наголосив: «Це монументальне видання, присвячене державі. Іншої енциклопедії держави немає, а це перше!». Науковець відзначив, що слід обрати абсолютно новий модерністський підхід щодо окреслення хронологічних меж української національної революції – 1914–1923 рр. «Революція на західноукраїнських землях – це не тільки Листопадовий чин 1918 р., як складова частина західно-української революції, але й є частиною всієї української національної революції… Вона (революція) розстелилася всієї тканиною на всій території українських етнічних земель» – підкреслив Володимир Великочий.

У підсумковому слові Микола Кугутяк закликав присутніх, в т. ч. студентів приєднуватися до авторського колективу при підготовці написання гасел третього тому енциклопедії ЗУНР… На черзі видавництво третього тому у 2020 році.