Відбулася наукова конференція, присвячена 110-річчю створення Легіону Українських січових стрільців

    11 жовтня в Центрі інноваційних освітніх технологій «PNU-EcoSystem» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю, присвячена 110-річчю створення Легіону Українських січових стрільців. Організатором заходу виступив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Cпіворганізатори – Івано-Франківська обласна рада, Івано-Франківська обласна військова адміністрація, Інститут історії України НАН України, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Державний архів Івано-Франківської області.

    У заході взяли участь науковці, викладачі, музейні працівники, аспіранти, студенти з різних установ, зокрема Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Університету імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, Львівського національного університету імені Івана Франка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Західноукраїнського національного університету, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Івано-Франківської академії Івана Золотоустого, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Коломийського фахового педагогічного коледжу, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Музею історії міста Коломиї, Івано-Франківського обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса та ін. Загалом участь у конференції взяли 60 осіб.

Вітальне слово виголосив в. о. ректора Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда. Він наголосив на значенні сили духу для успіху військових дій, зазначивши: «Січові стрільці навчили нас багато чому. Можна мати велику армію, але без сили духу вона нічого не варта. Події сучасної війни це також доводять. Якщо воїн не розуміє, за що і за кого воює, він не буде цього робити. Героїчні подвиги наших військових сьогодні є яскравим свідченням того, що за ці роки ми змогли сформувати націю, яка чітко усвідомлює, що для неї означає держава та яку ціну вона готова заплатити за незалежність. Досвід січових стрільців нагадує нам про необхідність формування нових підходів до Збройних Сил України та громадянського суспільства. Ми маємо розвивати оборонну націю, де кожен громадянин, незалежно від віку, здатний стати корисним для своєї країни. І це не лише зброя в руках – ми повинні знати свою історію, щоб ніхто не зміг нав’язати нам своїх псевдоісторичних схем».

    Зі вступними промовами також виступили директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Ігор Соляр, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак, декан факультету туризму Володимир Великочий, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило, головний спеціаліст у відділі формування та діловодства Державного архіву Івано-Франківської області. Тарас Галян та заступник голови Старобогородчанської громади Петро Кульба.

    Конференція включала пленарне засідання та роботу у двох секціях: «Військово-політичні та біографічні аспекти історії Українського січового стрілецтва» і «Мистецькі виміри історії Легіону УСС, культура повсякдення та пам’яті про Українських січових стрільців».

    Конференція мала на меті: розширити джерельно-історіографічну базу вивчення історії Легіону Українських січових стрільців; висвітлити передумови формування Легіону УСС та розкрити організаційні й ідейні засади створення Легіону УСС; простежити бойовий шлях Легіону/полку УСС в 1914–1918 рр.; проаналізувати суспільно-політичну мобілізацію УСС у контексті Української революції (події на Наддніпрянщині 1917–1918 рр.); показати внесок УСС у реалізації Листопадового чину 1918 р., участі у польсько-українській війні 1918–1919 рр., створенні Галицької Армії; розкрити міжнародний аспект феномену УСС; охарактеризувати культурно-просвітню працю УСС; визначити феномен УСС в літературі та мистецтві України початку ХХ ст. та розглянути УСС в повсякденній культурі українців ХХ – початку ХХІ ст.; маркувати місця пам’яті про УСС (поховання, символічні могили); оцінити культ героїв УСС в політиках/практиках пам’яті (підавстрійська Галичина, ЗУНР/ЗОУНР, Друга Річ Посполита, українська діаспора, Україна (після 1991 р.); показати пам’ять про УСС на Прикарпатті в архівних збірках та музейних експозиціях; простежити використання ідейних засад і культурних практик УСС в ЗСУ під час російсько-української війни (від 2014 р.).

    Під час роботи конференції було презентовано виставки історико-краєзнавчих праць з історії Українського січового стрілецтва професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з фондів Наукової бібліотеки університету та документальних матеріалів з історії УСС з фондів Державного архіву Івано-Франківської області.