11 листопада викладачі Факультету історії, політології і міжнародних відносин доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський, доктор політичних наук, професор кафедри політології Іван Монолатій, кандидати історичних наук, доценти кафедри історії України і методики викладання історії Степан Кобута і Андрій Королько та доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної освіти Микола Вітенко взяли участь у круглому столі «Чому ЗУНР не вистояла», який відбувся в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери і був приурочений 104-тій річниці проголошення ЗУНР. На заході були присутні провідні науковці, дослідники історії ЗУНР, вчителів і учні шкіл міста Івано-Франківська.
На круглому столі розглядалися такі дискусійні питання: формування нової парадигми Української революції перших десятиліть ХХ ст. як окремого явища національного характеру та процесу, який формував її «обличчя» як складової Великої Східноєвропейської революції; переосмислена спроба самоідентифікації українців ХІХ – початку ХХ ст.; конотація дефініції «національна соборність»; злука УНР та ЗУНР: торування шляху соборності; етапність та періодизація Української революції; зовнішньополітичні і внутрішньополітичні чинники поразки Української революції на західноукраїнських землях; феномен соборності і регіоналізму за революційної доби другого десятиріччя ХХ ст. в інтерпретаціях сучасної української історіографії.
Організаторами та учасниками круглого столу: наголошено на важливості проведення цього заходу, покликаного узагальнити історіографічні й археографічні здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених у вивченні ключових аспектів історії ЗУНР; констатовано суть нової парадигми Української революції 1914–1923 рр. як окремого історичного явища загальноєвропейського масштабу, а не наслідку чи «породження» російської революції 1917–1920 рр.; творчо осмислено нові концептуальні підходи до вивчення цієї проблеми, пов’язані з використанням методів соціальної, культурної, усної історії, проведенням мікроісторичних досліджень, вивченням локального контексту, впровадженням антропологічного і просопографічного підходів, засад історичної біографістики та персоналістики, історії повсякденності.
Наприкінці круглого столу його учасниками прийнято звернення до керівництва області та міста по необхідність створення Музею історії ЗУНР у місті Івано-Франківську.
