4 грудня 2020 р. відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Треті Грабовецькі історичні читання» (проведена за допомогою сервісу організації конференцій Google Meet). Її організаторами стали кафедра історії України і методики викладання історії Факультету історії, політології і міжнародних відносин, Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша, Івано-Франківський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Науковий форум був присвячений пам‘яті видатного українського історика, академіка, доктора історичних наук, професора, почесного завідувача кафедри історії України Факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету, Почесного професора Прикарпатського національного університету Володимира Васильовича Грабовецького. Цьогоріч учасниками онлайн-конференції стали близько півсотні істориків-науковців з різних регіонів України, представників вітчизняних освітніх та наукових інституцій.
Розпочалася онлайн-конференція з пленарного засідання. Під час його проведення з вітальними словами виступили ректор Прикарпатського університету, доктор політичних наук, професор Ігор Цепенда; доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт; доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Ігор Соляр; доктор історичних наук, професор, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського університету Микола Кугутяк; кандидат історичних наук, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак; кандидат педагогічних наук, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайло Косило та кандидат історичних наук, син Володимира Грабовецького Богдан Грабовецький; керівник історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша у смт. Печеніжин Іван Котів.
«У цей непростий для нашої держави час важливо не забувати тих людей, все життя яких було наповнене діяльністю, спрямованою на виявлення, збереження та розвиток духовних і культурних скарбів українського народу, вивчення тих сторінок нашої історії, які вкотре підтверджують самодостатність та життєствердність української нації. Професор Володимир Грабовецький виховав унікальну історичну школу історичного краєзнавства. Вона є взірцем не тільки Прикарпаття, а й для багатьох регіонів України. Володимир Васильович був одним із небагатьох українських істориків, які творили в період тоталітаризму, розумів, що потрібно формувати фундамент і треба йти до джерел. В першу чергу, пізнаючи ті місця, де ми народилися. І сформована ним ідея дослідження міста, містечка, селища розпочала дуже цікаву традицію, зокрема, з точки зору досліджень історії України», – зазначив ректор Ігор Цепенда під час відкриття конференції.
Сьогодні працю Вченого продовжують його учні.
«Академік Володимир Грабовецький досліджував теми, які не кожному під силу. Найголовніші – це історія козаччини, історія опришківського руху, це загальноукраїнська проблематика. Він залишив нам свою унікальну історичну наукову спадщину. Володимир Васильович був дуже доброзичливою людиною. Щедро ділився своїми виданнями, ідеями, здобутками і за це ми були йому вдячні», – сказав у вітальному слові Микола Кугутяк.
З доповідями на пленарному засіданні (модератор декан Факультету Микола Кугутяк) виступили: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського національного університету ім. І.Франка (м. Львів) Олексій Сухий («Володимир Грабовецький у львівському соціумі кінця 1960–1980-х рр.»); доктор історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України (м. Київ) Руслана Маньковська («Музейна візуальність: міждисциплінарний підхід»); кандидат історичних наук, директор Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) Михайло Паньків («Пам’яткоохоронна діяльність Володимира Грабовецького в Івано-Франківській області»); кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) Володимир Пришляк («Історична Довбушіана: архівна евристика Володимира Грабовецького»).
У ході конференції відбулися три секційні засідання: «Володимир Грабовецький як науковець і громадський діяч»; «Краєзнавство і музейна справа в Україні: історія і сучасний стан»; «Український визвольний рух у період середньовіччя і нового часу (до 320-річчя від дня народження Олекси Довбуша)».
Протягом усього дня проведення наукового форуму тривали гострі, але плідні дискусії, основні аргументи яких стали основою для вироблення спільного рішення наукового засідання про неабияку важливість продовження наукових досліджень з історичної регіоналістики. Під час підбиття підсумків конференції керівники секцій конференції констатували про високий науковий і культурно-просвітницький рівень доповідей та виступили з такими рекомендаціями: науковій, освітянській та громадській спільноті посилити увагу до вивчення постаті Володимира Грабовецького, оприлюднити у ЗМІ (в т. ч. соціальних мережах) про проведення наукового форуму, зокрема з нагоди вшанування пам’яті українського вченого викладачам Факультету історії, політології і міжнародних відносин виступити на обласному телебаченні «Галичина»; звернутися до керівних органів міста і області з проханням про перейменування однієї із вулиць м. Івано-Франківська іменем Володимира Грабовецького; наступні «Четверті Грабовецькі історичні читання» провести на рідній малій Батьківщині Володимира Грабовецького у селищі Печеніжин Печеніжинської ОТГ; під час проведення чергового наукового форуму ввести новий напрям, присвячений дослідженню діяльності відомих краєзнавців Прикарпаття ХХ – початку ХХІ ст.
Закриваючи зібрання, її господарі відзначили високий науковий рівень доповідей учасників, полемічність їхніх виступів, що сприяє розвитку історико-краєзнавчих досліджень, налагодженню наукової комунікації та обміну власними науковими здобутками. За підсумками конференції планується видати доповіді учасників наукового форуму.
