25 вересня 2020 р. доцент кафедри історії України і методики викладання історії Андрій Королько і доцент кафедри міжнародних відносин, директор Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Петро Гаврилишин взяли участь у телепередачі «Про головне в деталях» обласного телебачення «Галичина». Тема розмови – «Краєзнавство та локальна історія як базис для формування самоідентичності українців». Під час передачі були розкриті такі питання: визначено зміст поняття «краєзнавство», вказано з якими історичними дисциплінами має зв’язок історичне краєзнавство; охарактеризовано, які за змістом і формами є види краєзнавства; названо краєзнавчі об’єкти, на які спрямовується наукова діяльність дослідників вивчення рідного краю. Зокрема, Андрій Королько зазначив, що важливе місце серед джерел студентських і учнівських знань займають оточуючі краєзнавчі об’єкти, на які спрямовується студентська і учнівська навчальна, дослідницька діяльність: адміністративно-політичні (населені пункти, район, область, регіон), державні, політичні, громадські організації; економічні (господарські) – завод, фабрика, колективне чи фермерське господарства, об’єкти підприємництва, транспорту, звязку тощо; історичні – пам’ятники, меморіали, заповідники; освітні, культурно-мистецькі – навчальні заклади, бібліотеки, театри, музеї; природні – урочища, ліси, гори, ріки і т. ін.
Цікавою виявилася частина телепередачі, присвячена особливостям творення національного історичного краєзнавства на Прикарпатті у період незалежності України. Так, за словами Андрія Королька, у 1989 р. за ініціативи відомого краєзнавця і вченого Михайла Паньківа було створено робочу групу і розроблено проект статуту краєзнавчого товариства ім. І. Франка. В цей час створюють Всеукраїнська спілку краєзнавців, а в середині 1990 р. її статут затверджують постановою Уряду. Через це було розроблено новий статут обласної організації та затверджено на початку 1991 р. – на установчих зборах 17 травня. Отже, часом створення обласної організації вважається 17 травня 1991 р. Учасниками телепередачі звернуто увагу на вагомий доробок у царині розвитку прикарпатського краєзнавства Володимира Грабовецького, Богдана Гавриліва, Петра Арсенича, Володимира Полєка, Михайла Головатого, Михайла Паньківа, Івана Монолатія та ін.
Під час ведення передачі зосереджену увагу на методиці написання історико-краєзнавчих досліджень з вивчення літописів рідних малих батьківщин. Петро Гаврилишин висловив слушну думку: «Краєзнавство фаховими істориками вважається недооціненим. Але є такий принцип, чим більш розвинуте краєзнавство, тим історія як наука є точніша. І відповідно, чим більше ми знаємо місцеву історію, тим це є «поживний» матеріал для «глобальних» істориків, «мегаісториків», для більш ширшого написання історії краю, регіону, держави. Не можливо знати загальну історію, не знаючи цієї історії на місцях, тим більше там, де ми живемо, там де жили наші предки. Це є ознака європейськості – знати історію того міста чи села, де ми живемо».
Детальніше тема розмови – «Краєзнавство та локальна історія як базис для формування самоідентичності українців» телепередачі «Про головне в деталях» обласного телебачення «Галичина» за посиланням: https://galtv.if.ua/video/pro-golovne-v-detalyah-krayeznavstvo-yak-bazys-dlya-formuvannya-identychnosti-p-gavrylyshyn-a-korolko
