Вічна пам’ять

    31 січня на 81-му році життя перестало битися серце нашого колеги, вчителя і наставника багатьох поколінь студентів, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, багаторічного професора кафедри всесвітньої історії, кандидата історичних наук, декана історичного факультету (1991–1993 рр.), проректора з навчально-виховної роботи університету (1993–2005 рр.), директора Інституту доуніверситетської та післядипломної освіти (2005–2008 рр.) Ігоря Денисовича Іванцева.

    Ректорат, профспілковий комітет, колективи Факультету історії, політології і міжнародних відносин та кафедри всесвітньої історії глибоко сумують з приводу смерті колеги, висловлюють співчуття рідним і близьким покійного.

Довідково

    Іванцев Ігор Денисович (1942–2022) – кандидат історичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Народився 3 січня 1942 р. у селі Делева Тлумацького району Івано-Франківської області. Протягом 1949–1956 рр. навчався в місцевій семирічній школі. Середню освіту здобув у 1956–1959 рр. у Коропецькій середній школі Тернопільської області. У 1961–1964 рр. проходив службу в армії. У 1964 р. поступив на навчання на історичний факультет Івано-Франківського державного педінституту (нині – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). Закінчив навчання 1968 р., отримавши диплом з відзнакою. Працював учителем історії у Бортниківській середній школі Тлумацького району Івано-Франківської області. З 1970 до 1976 р. був директором цієї школи. У серпні 1976 р. разом із сім’єю переїхав на постійне проживання до м. Івано-Франківська, а вже у вересні цього ж року був призначений на посаду директора Старолисецької восьмирічної школи Тисменицького району. Тоді ж почав займатися науковою роботою. У жовтні 1977 р. перейшов на посаду асистента кафедри загальної історії історичного факультету Івано-Франківського педінституту. У 1981 р. поступив в однорічну аспірантуру Інституту історії Академії наук України (м. Київ), де в грудні того ж року успішно захистив кандидатську дисертацію з проблем історіографії історії Болгарії періоду між двома світовими війнами. У 1983 р. був учасником ІХ міжнародного з’їзду славістів, який проходив у м. Києві. За успішну роботу з історії Болгарії нагороджений медаллю Народної Республіки Болгарія. Після захисту кандидатської дисертації повернувся до Івано-Франківського педагогічного інституту. У 1986 р. йому було присвоєно вчене звання доцента, у 1991 р. був обраний деканом історичного факультету. З 1993 р. до 2005 р. працював проректором з навчально-виховної роботи Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а з 2005 до 2008 р. – директором Інституту доуніверситетської та післядипломної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З жовтня 2008 р. перейшов на посаду професора кафедри всесвітньої історії Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, викладав «Історію країн Європи і Америки кінця XV – початку XX ст.». У 2016 р. завершив свою викладацьку діяльність і вийшов на заслужений відпочинок.

    Відмінник народної освіти України, автор понад півсотні праць з проблем історії Болгарії і зарубіжних країн, історії України, методики викладання історії, опублікованих у наукових збірниках і журналах в Україні та за її межами.