На початку вересня 2018 р. побачила світ унікальна книга «Гошівський монастир у писемних історичних джерелах ХVІ – ХХ століть», яка започатковує тритомне видання «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах». Її авторами (члени редколегії видання) є викладачі Факультету історії, політології і міжнародних відносин, зокрема декан Факультету проф. Микола Кугутяк (головний редактор видання), завідувач кафедри етнології і археології, доц. Богдан Томенчук, проф. кафедри етнології і археології Петро Сіреджук, а також о. Мар’ян Гробельний, ЧСВВ.
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, митрополит Київський, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук у своєму благословенні до ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника проф. Ігора Цепенди та авторів книги і видавця високо оцінив вихід у світ цього унікального видання: «Із радістю сприйняв я звістку про закінчення підготовки до друку першого тому під назвою «Гошівський монастир у писемних історичних джерелах ХVІ – ХХ століть» тритомного видання «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах». До рук читачів потрапить унікальне видання, яке розкриває багату історичну, культурну і духовну спадщину Гошівського монастиря зазначеного періоду. У Вашому імені складаю щиру вдячність усім, хто доклав зусиль, щоб це, без перебільшення, суспільно значуще видання побачило світ. Вірю, що воно стане добрим підручником для тих, хто прагне більше дізнатися про нашу багату історію, розкриваючи для себе невідомі сторінки славного минулого. При цій нагоді бажаю Вам плідного закінчення наукового доробку. У Господа вимолюю для Вас усіх потрібних ласк і як завдаток Божих дарів уділяю своє благословення».
Унікальне видання містить: передмову «Храм на горі» (с. 7–13); статтю «Писемні джерела з історії Гошівської обителі» (с. 14–22); дві розгорнуті документальні частини – Частина І: «Гошівський монастирський літопис» (с. 23–45) і «Поменник монастиря Гошівського Преображення Господнього року 1662 липня 11. Написано за повелінням пана отця Йосифа Ліщинського, ігумена на той час будучого» (с. 45–186) та Частина ІІ: «Листи, грамоти, привілеї, заповіти, інвентарі, постанови та розпорядження гошівських ігуменів, протоігуменів ЧСВВ, польських королів, австрійських намісників, шляхти і селян» (с. 187–507); Кодикологічний опис (с. 507–510); Перелік документів (с. 511–526); Іменний покажчик (с. 527–540); Географічний покажчик (с. 541–546); Покажчик церков і монастирів (с. 547–551).
Передмову «Храм на горі» до тритомного видання «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах», вступну статтю до першого тому «Писемні джерела з історії Гошівської обителі» й кодикологічний опис монастирського поменника підготував доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк. До першого тому включено Гошівський монастирський літопис, «Поменник монастиря Гошівського Преображення Господнього року 1662 липня 11», а також 127 історичних документів. Їх пошук та науковий опис виконано професором Миколою Кугутяком, кандидатом історичних наук, доцентом Володимиром Гавадзиним. Переклад документів і матеріалів із церковнослов’янської, латинської, німецької і польської мов здійснили професор Микола Кугутяк, доцент Володимир Гавадзин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Орест Заяць, із дотриманням принципу збереження тексту оригіналу як мовно-структурної цілісності відповідного часу і стилю з частковим наближенням елементів старого правопису і стилістики до норм сучасної української мови. Для кращого розуміння тексту зроблено пояснення незрозумілих термінів і маловживаних слів, уточнення назв окремих населених пунктів. До збірника включено також три документи, опубліковані в середині XIX – на початку XX ст. Вони друкуються зі збереженням мовних і правописних особливостей джерел. Іменний, географічний та церковно-монастирський покажчики підготовлені кандидатом історичних наук, доцентом Іриною Солонець.
До першого тому включено понад 120 документів і матеріалів, переважну більшість із яких виявлено в останні роки у вітчизняних, австрійських і польських архівах та наукових бібліотеках. Вони розкривають маловивчені або невідомі сторінки історії Гошівської обителі, що стала видатною відпустово-паломницькою святинею поклоніння Пресвятій Богородиці, дають змогу визначити її роль і місце в історії української церкви, духовному і національно-культурному розвитку України ХVІ – ХХ ст.
Для студентів, викладачів, науковців, учителів, учнів, церковників, а також усіх шанувальників історії рідного краю.